Українські науковці у світі

Оптимізація наукової діяльності

Шановні друзі!
Час - це єдиний ресурс, який ми не можемо використати повторно. Щоразу в нашій повсякденній праці ми виконуємо багато завдань, які забирають цей ресурс, і відповідно зменшують ефективність нашої роботи. Викладацьке навантаження, наукова робота, заповнення документів, наради, засідання кафедр, відрядження, конференції часто змушують жертвувати приватним часом, для того щоб успішно з ними справитися. Проте є вихід який дозволить оптимізувати витрати зусиль та часу зберізаючи ефективність діяльності. Цей вихід - це оптимізація наукової діяльності. Саме цій тематиці і присвячена наша нова рубрика. Закликаємо всіх, у кого є свої секрети чи поради ефективної роботи ділитися ними з колегами по мережі!

▶ Відповісти на це

Відповіді на обговорення

Permalink Відповідає Yaroslaw Bazaliy 19.10.08 о 4:21: Не по темі "оптимізації", але по темі Фейнманівських лекцій.

Думка про те, що їх записали "студенти" широко поширена, але помилкова. Ці лекції були з самого початку організовані "для запису" Лейтоном та Сендсом, що були професорами Caltech-у. Проводився не лише запис, але й кінозйомка. Цікаво, що Фейнман спочатку заперечував визначення Лейтона та Сендса авторами курсу, але потім погодився з тим, що видання буде мати трьох авторів, але називатись "Фейнманівські лекції".; ▶ Відповісти на це

Permalink Відповідає Oleksandr Foyevtsov 11.09.08 о 14:10: До речі лекції Фейнмана, як на мою суб'єктивну думку, найкращі лекції з фізики, що я коли-небудь читав. Звісно, 10 томів є 10 томів і там можна охопити все дуже широко, але сам метод подання просто блискавичний. Чому в нас по ньому не вчать?; ▶ Відповісти на це

Permalink Відповідає Sergiy Sylantyev 24.09.08 о 18:22: Можливо, саме тому і не вчать, що він надто широкий. У студентів же ж теж - "оптимізація часу".; ▶ Відповісти на це

Permalink Відповідає Sergiy Sylantyev 24.09.08 о 18:24: Мені здається, фундаментальним питанням в цьому контексті є наступне: по якому параметру діяльність варто оптимізувати? По часу, чи по ефективності? Тому що ці параметри дуже часто протирічать одне одному.
І, власне, відповідь на це питання мені зовсім не здається очевидною.; ▶ Відповісти на це

Permalink Відповідає Khalavka Yuriy (Халавка Юрій) 18.10.08 о 0:47: Участь у конференції. Як не згаяти час.

Участь у конференціях це чудова нагода розвинути мережу своїх знайомств та бути в курсі останніх подій у галузі. Конференції також є хорошою нагодою для самовдосконалення. Є багато причин відвідувати конференції. Хтось відвідує їх як учасник, хтось як доповідач чи керівник секції. Незалежно від своєї ролі ви можете використати конференцію як крок уперед чи як марно згаяний час.

Ось кілька порад щодо того як отримати максимальну користь від участі в конференції і перша частина стосується підготовки до участі в конференції:

Частина 1. Перед конференцією

Вибирайте ретельно – Перший крок до успішної конференції це вдалий вибір тематики конференції. Часто участь у конференції є доволі дорогою і вимагає значних затрат часу та зусиль, тому ви повинні бути впевнені, що ви вкладає час та гроші у справді важливу для вас конференцію. Найкращий спосіб оцінити конференцію - це розпитати своїх колег які вже брали у ній участь у попередні роки. Якщо конференція проводиться вперше – можна оцінити її якість за списком запрошених доповідачів, організаторів, іноді, навіть, спонсорів. Часто трапляється так, що спеціалізовані невеличкі зустрічі чи конференції є більш ефективними, ніж великі міжнародні конференції.

Будьте впевнені у своїй участі. – іноді трапляються випадки, коли на конференцію надсилаються тези чи матеріали, але взяти участь у ній не вдається з тієї чи іншої причини. – це не є вдалою практикою. Виглядає прикро, коли доповідач з іншої півкулі доповідає перед порожньою аудиторією, в той час коли представники місцевого чи сусіднього університету просто не приходять чи не приїздять на конференцію. Це є ударом по організаторам – які наступного разу можуть просто не запросити вас, так і по вашій репутації, оскільки цілком можливо, що саме ваші тези зацікавлять когось із потенційних колег, і не зустрівши вас на конференції, він реалізує чи розвине вашу ідею самотужки, замість того щоб залучити вас як партнера.

Прибувайте якомога раніше. Якщо можливо, намагайтеся прибути на конференцію за день перед відкриттям. По-перше, ви зможете влаштувати свій побут заздалегідь і не перейматиметеся думками типу „чи вже активований Інтернет у моєму номері” або „де можна в готелі знайти праску”, під час важливої для вас доповіді. По-друге, організатори – це найважливіші люди на конференції. Вони зазвичай прибувають на місце заздалегідь, і ви можете легко зав’язати з ними дружні стосунки, якщо прибудете раніше.

Проживання. Намагайтеся зупинятися в готелі, який рекомендований організаторами конференції. Він може бути трохи дорожчим, але зате у вас буде більше нагод познайомитися з корисними людьми.

Плануйте участь заздалегідь. Після реєстрації, знайдіть час для планування. Подумайте над тим, які саме доповіді, стенди, симпозіуми чи майстерні ви хочете відвідати та сформулюйте для себе чіткі завдання. Подумайте з чим ви хотіли б піти з конференції.
Задайте собі запитання :
Чому я беру участь в цій конференції?
З ким я хотів би зустрітися?
Кому я пообіцяв зустрітися?
Які симпозіуми та доповіді я б хотів відвідати?
Які зразки я б хотів дослідити? (Іноді під час конференційних виставок компанії надають можливість безкоштовно протестувати зразки свого обладнання)

Доповідь. Ретельно підготуйте свій виступ вдома. Потренуйте доповідь перед колегами по кафедрі. Це дозволить вам почуватися впевнено і не думати лише про свій виступ під час конференції. Якщо доповідь стендова – видрукуйте постер заздалегідь, підготуйте зменшені копії – їх можна використати як візитівки.

І не забудьте підготувати візитні картки!; ▶ Відповісти на це

Permalink Відповідає Khalavka Yuriy (Халавка Юрій) 31.10.08 о 22:55: Частина 2. На конференції.

Зорієнтуйтеся. Перегляньте веб-сторінку конференції, план провелення, програму. Порівняйте хто з доповідачів був на конференції минулого року. Перечитайте тези
доповідей, які вас зацікавили. Підготуйте питання.

Відвідуйте всі заходи конференції. Якщо ви берете участь у конференції, намагайтеся відвідати якомога більше засідань. Намагайтеся також розрахувати час на перехід з одного залу в інший – для цього вивчіть добре план будівлі в якій все відбувається. –Погодьтеся, запізнитися і пропустити початок важливої доповіді – це не дуже приємно.

Шукайте контактів. Одне із дуже важливих правил на конференціях – ніколи не обідайте (пийте каву) самі. Сніданок, обід та вечеря – найкращі способи для знайомства. Навіть якщо ви маєте багато колег із якими ви б воліли поспілкуватися, намагайтеся щоразу залучати до вашого кола нових людей. Тут у пригоді вам стануть візитні картки, а також кілька копій ваших найкращих публікацій.

Записуйте. Завжди занотовуйте найважливіші моменти та ключові „месиджі” доповідей, записуйте посилання на публікації, запитання чи неясності які виникли у вас під час доповіді. Вважається не ввічливим (а на деяких конференціях суворо заборонено) фотографувати слайди доповідачів під час доповіді. Часом це стосується і стендових доповідей. – Якщо ви хочете дізнатися про тему детальніше – підійдіть і запитайте, автори з радістю дадуть вам посилання на матеріал який вони презентували. Не ввічливим і часом навіть протизаконним є запис виступу на відео чи диктофон без згоди доповідача та організаторів конференції.

Поводьтеся відповідно до ситуації . Якщо ви відвідуєте конференційні вечері чи інші розважальні заходи, - пам’ятайте, що поруч з вами потенційні колеги. Звичайно не слід відмовляти собі приємно провести час, але майте міру.; ▶ Відповісти на це

Permalink Відповідає Khalavka Yuriy (Халавка Юрій) 4.12.08 о 23:51: Частина 3. Після конференції

Підбийте підсумки. Після закінчення конференції (іноді навіть по-дорозі до дому) слід неодмінно впорядкувати всі деталі, коментарі, записи, поки ви ваш мозок наповнений ідеями та враженнями.

Закріпіть зв’язки. Зав’язати знайомство це лише пів справи, важливо встановити стійкий контакт з майбутніми партнерами. Отже, після конференції, відсортуйте зібрані візитівки, поповніть адресну книгу електронними адресами, напишіть кілька слів привітання до нових знайомих чи надішліть зроблену вами фотографію.

Виконайте обіцянки. Якщо ви пообіцяли надіслати щось – зробіть це одразу як тільки повернетесь. Не відкладайте на потім, інакше можете забути.

Впорядкуйте свою мережу знайомств. Маєте профіль на Uascientist, Xing, LinkedIN, - додайте нових друзів, створіть групу, тощо. Це чудовий спосіб укріпити ваші зв’язки.

Поділіться здобутим досвідом. Розкажіть про те, чого ви навчилися своїм колегам. Краше на засіданні групи чи кафедри, відзначте найцікавіші доповіді, людей, ідеї які у вас виникли, майбутні напрямки кооперації.

Підготуйте для себе окремий фінансовий звіт: скільки і чого ви витратили. – оцініть чи ваша учась окупилася.

І починайте працювати далі!; ▶ Відповісти на це

Permalink Відповідає Ulyana Lushchyk 8.02.10 о 13:34: ШАновний пане Юрію! Велике спасибі за алгоритм поведінки на наукових конференціях. Вважаю цей матеріал дуже корисним для молодих вчених, оскільки кожен з нас набував той чи інший досвід участі в конференціях роками. Набагато плідніше це виглядало б, якби років двадцять тому хтось про це все популярно розказав. Хочу звернути увагу на наступний момент - обмін інформацією щодо змісту доповіді під час конференції. Вважаю, що доповідач зацікавлений не лише попіаритися під час виступу, але й донести певні знання до аудиторії. Факт публічного виступу є фактом оприлюднення певної інформації. Тому вважаю за необхідне вводити новий стиль обміну інформацією, яка доповідається через сайт або через електронні носії. Сьогодні лише поодинокі організатори конференцій надають таку можливість отримання електронних версій доповідей. Поясню свою ідеологію - кожен науковець живе і вариться в науковій інформації, яку він сприймає, оброблює і розвиває ту чи іншу ідею далі. Сьогоднішній час електронних носіїв дозволяє прискорювати наукову думку в декілька раз. Тому вважаю добрим тоном, коли бажаючі слухачі можуть отримати електронний варіант презентації для власного користування. Особисто я часто після завершення конференції переглядаю матеріали, які мене зацікавили, співставляю певні дані, роблю свої висновки. Саме в процесі такої роботи народжуються нові думки та ідеї. І нічого встидного в цьому немає, коли викладаєш свої нові ідеї, посилаючись на ідеологію автора, який спонукав тебе до цих ідей. Саме в цьому бачу науковий прогрес.; ▶ Відповісти на це

Permalink Відповідає Khalavka Yuriy (Халавка Юрій) 8.02.10 о 14:24: Це дуже слушна ідея,
Але теоретично матеріал який доповідається має мати відображення в статтях і тезах.А якшо тези чи статті не публікувати то чи можна говорити про внесок в науку. Нажаль у нас багато вчених вважають що 'відро води заміняє склянку сметани' і розпорошують мaтеріал по 10 тез замість публікації однієї статті. Проблема також і з тим шо у нас не розвинений електонний доступ до видань. Адже погодьтеся краще працювати зі завершеною структурованою статтею ніж з уривчастими слайдами.

Інша проблема яка тут виникає це копірайт та плагіат. Дуже часто рисунки та інші ілюстрації є власністю видавця і їх використання та тиражування має обмеження. Так само іноді деякі установи та компанії не схалюють розповсюдження ще не опублікованих або не патентованих даних. Що знову ж таки складне питання. Я за копювання доповідей але тільки тим кому це цікаво і за їх запитом, а не просто всім усе... Бо тоді важко довести у випадку плагіату.; ▶ Відповісти на це

Permalink Відповідає Клець Дмитро Васильович 23.04.10 о 17:53: Панове, ми живемо в суспільстві з фактично офіційним пріоритетом нетрудового споживання. А це означає, що у нас платять лише за підлизування, брехню й махінації. В таких умовах вимагати від науковця підвищення ефективності власної праці - це провокація та знущання.
Ось приклад. Позавчора я напросився на Інноваційний форум у Львові. Виступали новатори із вже створеною новизною. І всі просили грошей.
Але жоден не зацікавився моєю пропозицією СТВОРИТИ В УКРАЇНІ ПЛАТОСПРОМОЖНИЙ ПОПИТ НА НОВИЗНУ ВСЯКУ. Їх це не цікавить, а лише тупо просять грошей. І невідомо в кого.
Висновок: всім науковцям треба мати хоч загальне розуміння властивостей та закономірностей того суспільства, у якому вони живуть.
На жаль, укри продовжують меншовартісно існувати чужим розумом. І зараз всі пнуться бекати й мекати англійською. А підніметься ще більше Китай, то враз зубритимуть ієрогліфи.
Висновок другий: укрнауковцям треба мати ВЛАСНЕ СВІТОБАЧЕННЯ, прихвосні велику новизну створити просто неспроможні.; ▶ Відповісти на це