Українські науковці у світі

Початок наукової діяльності

Питання полягає в тому, що є важливішим в розвитку науковця - практичні "польові" напрацювання, чи все-таки змодельовані в лабораторіях.
З огляду на це виникає питання віку науковців - перегваги і недоліки молодості та зрілості в науці.
Прохання висловитися небайдужим.

▶ Відповісти на це

Відповіді на обговорення

Permalink Відповідає Khalavka Yuriy (Халавка Юрій) 9.06.08 о 23:41: Ось як вважає моя знайома: "Моя особиста думка: написання кандидатських і докторських без достатнього багаторічного практичного досвіду – це наукове збоченство. Принаймні це стосується економістів, логістів, інженерів виробничого напрямку. " вона за фахом економіст.; ▶ Відповісти на це

Permalink Відповідає Yevgeniya Kondryn 10.06.08 о 7:57: В принципі я також такої думки.
І не тільки в економіці.
на користь молодості грає те, що в принципі взятися за роботу легше, а отже і натхнення і мотивація сприяють швидкому розвитку карєри науковця.
але поки знаходжу тільки ці переваги.; ▶ Відповісти на це

Permalink Відповідає Khalavka Yuriy (Халавка Юрій) 16.06.08 о 22:35: Як казав один український вчений за кордоном - Олег ОЛЬЖИЧ:
"Не роки життєвою мірою — зміст
Для того, хто дивиться прямо."
на мою думку досвід не залежить від того наскільки він "багаторічний" чи "багаторазовий" - так само і наукова цінність має не лише складову досвіду. і якщо досвід насправді з віком покращується то здатність творити нове і мислити нестандартно - не завжди. тому все залежить в першу чергі від того наскільки сама людина готова до наукової діяльності. якщо готова, то молодість - не перешкода а навіть перевага.; ▶ Відповісти на це

Permalink Відповідає Roman 2.07.08 о 16:19: Шановні колеги, я радий, що дискусія на таку тему має місце в цьому чудовому науково-віртуальному просторі.
Моя думка стосовно зазначеної тези зводиться до наступного: всьому свій час, який у кожного свій. Гадаю, що молодість чи зрілість - це стан більшою мірою матеріальний, який не обмежує творчих потенцій особистості. Так, молодість зелена, а зрілість досвідченіша, але науковець - це не тіло, а блиск в очах. Тому кожен повинен відчувати свій час і не боятися його.; ▶ Відповісти на це

Permalink Відповідає Oleksandr Foyevtsov 8.07.08 о 12:32: Буває часто "молодість" наукова пропонує якісь варіанти, що не вкладаються в доктрину "досвіду", та це не означає, що це не дасть чогось нового (скоріш навпаки). Але можу сказати, що "досвід" в науці економить час на досягнення поставленої мети, коли "молодість" - це пошук. Бажаю для всіх науковців, щоб в науковій "зрілості" не скам'яніла стежка якою ми шукали щось нове, якісь відкриття, а щоб тоді поєднувались безшабашні ідеї "молодості" та досвічений аналіз "зрілості". Може трохи зафілософізовано, але гадаю такий симбіоз даватиме хороші результати.; ▶ Відповісти на це

Permalink Відповідає Sergiy Sylantyev 5.10.08 о 19:59: Порівняльна важливість "польових" та "лабораторних" методів дуже різна для різних наук. Скажімо, як порівнювати важливість "польових" методів для хімії та зоології?
Що ж до другого питання - то воно скоріше філософське, і універсальна відповідь тут неможлива принципово.; ▶ Відповісти на це