Українські науковці у світі

Чи потрібна така мережа?

Тут ми чекаємо на ваші пропозиції, скарги та поради

▶ Відповісти на це

Відповіді на обговорення

Permalink Відповідає Khalavka Yuriy (Халавка Юрій) 1.02.09 о 15:19: я особисто вважаю що викорінити корупцію в НАНУ і взагалі економіці буде не можливо поки не з"являться альтернативіні джерела фінансування.
Щодо справжності вчених і т.д. В середні віки не було ні академій наук, ні державного фінансування, грантів теж не було, і були як шарлатани, так і справжні вчені.
Все залежить від власного підходу і того, що називається активною життєвою позицією. Чому в нашій науковій пресі перестали з"являтися коментарі та зауваження щодо сумнівних результатів? Чому, якщо люди бачать наукову невідповідність, вони не намагаються якимось чином реагувати на це в установленому порядку? Чому поняття "наукової спільноти" в нас атрофоване до неможливості? В нас кожен за себе і боронь боже щоб хтось із кимось дискутував? чому на Заході можна на аргументованому рівні сперечатися навіть про невірусну природу СНІД та відсутність парникового ефекту, а в нас ніхто не здатен спростувати елементарний плагіат? Нарікаючи на низький рівень журналів, чому не публікувати достойні роботи в наших журналах і цитуючи їх не піднімати престиж?; ▶ Відповісти на це

Permalink Відповідає Крупа Татьяна 8.05.09 о 21:26: Наша преса зараз на тій стадії розвитку, коли дивиться хто її купить. Та заплатить більше :)
В мене є досить значний досвід журналістики.
Все це привело до того, що я взяла й створила власний Інтернет-журнал "Музеум".

НАНУ... Там багато розумних та талановитих людей. Але... Але...:)))

Про Захід. В 2001 році в Європі був скандал з відомим виданням природничого циклу. До мене звернувся італійський адвокат, що РОСЛІДУВАВ підробку наукового дослідження та його результатів. Уявляєте? Я була шокована! Ситуація була пов*язана з дослідженням тканин з українських музеїв, яких навіть немає в Україні. Просто американо-російська (здається) група отримала грант...
Результати таких розборок не важко уявити... Постраджало ім*я (поважне та чесне) видання. Тому воно провело певну роботу...
Я у цій справі виступала як незалежний експерт.

Ви знаєте, яке видання я дуже полюляю і читати, і писати для нього? Воно не фахове, але його рівень досить високий. І хоча воно належить до науково-популярних видань - вимоги там добрячі. Це російська "В мире науки".

Дуже жалко, що в Україні такого немає. Хоча за часів СРСР було досить гарне видання "Наука та суспільство". В мене воно зберігається і зараз.

Але ж то було за "тоталітарних" часів :)))) А зараз ...

Зараз інші "герої".

З повагою, Тетяна; ▶ Відповісти на це

Permalink Відповідає Варцаб'юк Андрій 17.02.09 о 13:37: Безперечно, така мережа потрібна!
Щодо мене, як аспіранта, то хотілось би бачити розділ типу "Допомога молодим ученим", де такі, як я, могли б ставити запитання, питати поради, наприклад, щодо оформлення дисертацій тощо.

Дякую за ТЕ, що ви ВЖЕ створили! Успіхів!; ▶ Відповісти на це

Permalink Відповідає Khalavka Yuriy (Халавка Юрій) 17.02.09 о 19:43: Деякі корисні поради можна ґлянути тут; ▶ Відповісти на це

Permalink Відповідає Khalavka Yuriy (Халавка Юрій) 8.03.09 о 14:24: Хто замість них?
06.03.2009 13:41 ___ Остап Кривдик, для УП

Українська держава - це недобуд, який уже треба капітально ремонтувати. Через помилки архітекторів лопаються труби, тріскають шибки у вікнах, падають люстри. "Управдоми" – за окремими винятками, некомпетентні, злодійкуваті, самозакохані.

Але чи є достатньо нових кадрів в Україні, щоб заповнити "управдомівські" позиції - починаючи від заступників міністрів і начальників управлінь і закінчуючи відповідальними клерками на нижчому рівні? Чи знаємо ми цих нових людей? Чи бачили ми, як ці нові люди роблять свою справу? Чи мали і чи матимемо змогу їх контролювати?

Я не вірю в те, що "старих людей" прямо зараз є ким замінити - немає ні архітектурного проекту змін, ні суспільного консенсусу щодо нього, ні механізмів суспільного контролю.

Ці всі речі ще треба народити. Тому максимум, який ми можемо вимагати від НИХ - це не заважати. А самим - змінімізувати шкоду від впливу державного апарату, котрий існує сам по собі, і "своє робИть".

Зараз, в умовах повзучої української анархії працювати легше, ніж під польською окупацією, та й спадок є.

Технологічно для "паралельної держави» треба створити:

1. спільне ціннісне поле, котре породить "територію довіри»;

2. спільне інформаційне поле між учасниками поля цінностей;

3. структури в "реалі" для конкретних дій відповідно до цінностей.

Де діяти?

Першими територіями довіри і дії є громадські спільноти – починаючи від спілки садоводів і закінчуючи клубами шахістів.

Саме там, де задля спільної справи люди об’єднують свої зусилля, кошти і час, народжується можливість довіри, з’являються громадські лідери, котрі отримують право представляти своїх членів спільноти, організовувати саму спільноту і захищати її інтереси.; ▶ Відповісти на це

Permalink Відповідає Любомир Шерстюк 13.03.10 о 8:08: Мережа потрібна:), і добра.
а як зараз виглядає ситуація з приєднанням людей?; ▶ Відповісти на це