Наукові здобутки на сторінках журналу “Мандрівець”

Федір Полянський
Наукові здобутки на сторінках журналу “Мандрівець”
(за матеріалами перших чисел журналу за 2009 рік)

Наука твориться сьогодні. Її творять у полеміці доповідей на конференціях, на сторінках монографіях, посібниках, словниках і фахових журналах. Важливе місце у полі української науки займає всеукраїнський науковий журнал "Мандрівець", що є спільним проектом Національного університету "Києво-Могилянська академія" та видавництва "Мандрівець" і включений до переліку наукових фахових видань зі спеціальностей: філологія, історія, філософія.

Згідно структури журналу, візиткою кожного числа є розділ ”Ілюстрації”, де подається розширений анонс резонансних наукових, науково-популярних, публіцистичних розвідок українознавчої тематики. У перших числах подано: українознавчі розвідки С.Наливайка „Індоарійські таємниці України”; І.Фаріон „Мова – це сила (або суспільно-креативна роль української мови в XI –середині XIX ст.” і В.Іванишина „Нація. Державність. Націоналізм”.
Найґрунтовним у журналі є розділ “Наукові виклади”. Тут друкуються результати дисертаційних досліджень з філології, філософії, історії та інших галузей науки.

В розділі „Історія України” подано дисертаційні напрацювання тематично поділимо на ті, що стосується ХVIII –ХІХ ст. Сюди віднесемо дослідження Л.Алексашкіної „Полтавська битва 1709 р. у творчій спадщині Дмитра Яворницького”, В.Комарницького „Демографічний розвиток села Комарники Турківського району Львівської області у XVIII–XX ст.”, В.Клапчука „Деревообробні промисли та ремесла населення Гуцульщини другої половини XIX – першої третини XX ст.”, Ю.Лисого „Національні взаємовідносини у Львівському університеті у другій половині XIX–на початку XX ст., Д.Білого „Участь Чорноморського козацького війська у Кавказькій війні (1792–1860 рр.), О.Дутчак „Актуальні проблеми розвитку українського туристично-краєзнавчого руху в Галичині другої половини ХІХ – початку XX ст. у сучасній українській історіографії”,
Другий блок статей стосується ХХ ст. Тут представлено цикли статей М.Здоровеги „Українознавчі проблеми в теоретичній і практичній діяльності Лонгина Цегельського”, „Лонгин Цегельський біля витоків української дипломатії”, „Ідея української державності у працях Лонгина Цегельського”; Ю.Недужка „Проблема державотворчої діяльності української діаспори країн Заходу в працях зарубіжних дослідників (середина 40-х рр. XX ст. – початок XXI ст.)”, „Діяльність політичних та громадських об’єднань зарубіжних українців у контексті боротьби за державну незалежність України в 60–70-х роках XX ст.”, „Діяльність української діаспори щодо становлення незалежної демократичної України (кінець 80 – початок 90-х рр. XX ст.)” і В.Чури „Зародження “неформальних” спілок Львівської області у другій половині 80-х рр. XX ст.”, „ Дезінтеґрація Львівської обласної комуністичної організації у 1990 р.”.

Відмітимо дослідження І.Ніколаєва „Державний терор на Миколаївщині (на прикладі справи “Дашнакцутюн”)”, Т.Романів „Віденська “візія” Остапа Терлецького”, А.Байло „Постать генерала Мирона Тарнавського в українській мемуаристиці”, І.Дацківа „Встановлення дипломатичних відносин Української Держави з країнами Четвертного союзу”, Т.Марискевича і І.Гавриліва ”Галичина в роки в роки Другої світової: порівняльний аналіз окупаційних режимів”, В.Ільницького, М.Галіва „Українсько-польське протистояння на Дрогобиччині у 1943-1944 рр.”, Я.Стоцький „Наступ державної влади на Російську православну церкву в Івано-Франківській (Станіславській) області у хрущовський період”,

Третій блок з історичних досліджень представлений грунтовною розвідкою теоритично-прикладного характеру В.Бездрабко ”Історики про документознавство, або З досвіду визначення змісту дисципліни в сучасній історичній науці”.
Філологічні науки представлені рубриками: „Фольклористика”, „Літературознавство” і „Мовознавство”. У фольклорній розвідці С.Маховської „Міфологічна семантика традиційної народної іграшки” зосереджено увагу на витоках та семантиці народної іграшки українців.

У „Літературознавстві” представлені статті Н.Гоци „Особливості розвитку та становлення афро-американської жіночої прози”, Л.Павлішеної „Проблема художньої інтерпретації ідеї духовної деформації суспільства у “Номінативне мікрополе із семою “інтелект” у гумористичних творах Івана Франка та Володимира Самійленка”, С.Пірошенко „Соціально-конкретні й міфологічні домінанти хронотопу дороги в поезії Інокентія Анненського”
Мовознавчий напрям розвивають дослідження І.Талаш „Типи часових значень як результат взаємозв’язку таксичних і темпоральних ситуацій у публіцистичних текстах”, а також статті С.Федак „Числівники у почаївських виданнях XVIII ст. (взаємодія писемної традиції та елементів живої мови)” і „Риси вокалізму української літературної мови на Волині в друках Почаївської лаври XVIII ст.”

Наукові здобутки з філософських наук представлені статтями С.Григоришина „Синтез мислення і мови у вченні про судження Едмунда Гусерля” і О.Йосипенко „Ревізія метафізичної мови у французькій семіологічній філософії”.

Пріоритетними розділами розвитку журналу є „Рецензії та огляди”, де публікуються рецензії монографій та огляди книг і „Хроніка та інформація”. Хроніка наукового життя – це аналіз наукових заходів, що відбулися в Україні, або за її межами, але з проблем українознавства.

Так, у перших числах журналу надруковано про засідання круглого столу “Українські землі та становище українців в умовах нацистського окупаційного режиму (червень 1941 – жовтень 1944 рр.), ”. про перебіг всеукраїнської наукової конференції “Соборність як чинник українського державотворення” (до 90-річчя Акта Злуки). І. Збир написала про цикл заходів під назвою „50-і Кольберґівські дні”, що проходили у Польщі. О. Івановська проаналізувала основні етапи VII Міжнародної наукової конференції “Українська культура в історичному розвитку та державотворенні”. І. Пасемко поділився враженнями про всеукраїнську науково-практичну конференцію “Українознавство в системі освіти і науки”, а В. Ковальчук – про всеукраїнську наукову конференцію “Український національний рух: історія та сучасність”.

Отже, науковий журнал „Мандрівець” відслідковує основні віхи наукоого життя, надає сторінки для публікацій науковців, як для апробацій результатів дисертаційних дослілдень, так і для рецензій, оглядів книг і аналітики наукового життя (конференцій, пленумів, семінарів, круглих столів). Крім того, на базі редакції науковці зможуть надрукувати свої монографії, довідники, посібники і словники.

Детальніше з зазначeними статтями наукова громадськість може познайомитися на нашому сайті http://journal.mandrivets.com

Довідка
Всеукраїнський науковий журнал "Мандрівець" – спільний проект Національного університету "Києво-Могилянська академія" та видавництва "Мандрівець". Заснований у 1994 році як журнал гуманітарних студій. Журнал включений до переліку наукових фахових видань зі спеціальностей: філологія (постанова Президії ВАК України від 09. 06. 1999. №1-05/7); історія (постанова Президії ВАК України від 30. 06. 2004. №3-05/7) ; філософія (постанова Президії ВАК України від 30. 06. 2004. №3-05/7).
Журнал “Мандрівець” виходить раз на два місяці. Підписний індекс 35331.
Сайт: http://journal.mandrivets.com
E-mail: mandrivec@ukr.net