Що буде,якщо закінчаться традиційні енергоресурси?

Природні енергоресурси – не нескінченні (у змісті, що розуміється традиційно) і невичерпні, якщо ми згадаємо закон збереження енергії зі шкільного курсу фізики...
Як бачиться, ситуація така.

Через досить обмежену наявність традиційно масово застосовуваних природних енергоресурсів проблема полягає в тому як вирішити наступну проблему:

1.З одного боку, перша група природних енергоресурсів, які масово використовуються, – ті, що недостатньо компактні й непоновлювані в природі досить довгий час -вони не забезпечують належного коефіцієнта корисної дії на одиницю виміру при великій шкоді для навколишнього середовища з погляду екології й збереження экосистемы.

2.З іншого боку, друга група природних енергоресурсів, які масово використовуються, – ті, що досить компактні, але теж непоновлювані в природі досить довгий час, – вони дають більший коефіцієнт корисної дії, але мають негативну сторону у вигляді трохи меншої шкоди з погляду екології й збереження экосистемы при дотриманні технології застосування, однак здобувають катастрофічні наслідки при її порушенні.

3.Третя група природних енергоресурсів, які масово використовуються, – екологічно чиста, не порушують баланс екологічної системи, повністю вписуючись у неї й максимально відповідають екологічним стандартам. Не застосовуються масово й гальмуються різним образом – причини, як бачиться, у небажанні міняти хижацьке й споживче відношення до природи певних кланів, що не бажають думати про те, що така система сама себе заганяє в тупик, з якого людство може не вибратися на якомусь етапі свого розвитку (якщо це так можна назвати), або не розуміючи як поміняти століттями сформовану систему управління миром без відчутних дисбалансів системи.

Таким чином, найважливішу роль на сучасному етапі розвитку Людства здобувають не стільки одиничні наукові або інші техногенні відкриття, скільки виявлення пріоритетів розвитку на основі адекватної методики пізнання миру, створення реального механізму управління відповідно до потреб майбутнього. І все це реально не буде працювати доти, поки не буде впроваджена належна система виявлення й підготовки належних кадрів, які, як відомо, вирішують все, з відповідністю їх як на етапі навчання, так і в процесі практичної роботи, моральним принципам і моральності завдань, які треба буде вирішити Людству (усвідомлюваних широкими масами або не усвідомлюваних). І ці моральні й етичні принципи не можуть не бути альтруїстичні й в інтересах усього Людства, інакше інший підхід тільки продовжить, у найкращому разі, агонію існуючої Системи. Не менш важливо донести до широких мас, на наступному етапі, що відбувається, і як із цим можливо впоратися, так донести, щоб широкі маси усвідомили, поза залежністю від рівня освіченості й світогляду, що мова йде вже про виживання всього Людства, коли при правильному визначенні пріоритетів, напрямків, структури управління й кадрового потенціалу, необхідна участь у спільній справі КОЖНОГО в міру його здатностей і можливостей. І цей матеріал не з'явився б, якби не було, в першу чергу на рівні управлінської науки і практики, способу, враховуючи інтереси всіх сторін, вирішити дане складне питання.

Микола Лопатка
Консультант по праву і управлінню (Україна,Одеса)