Ukrainian Scientists Worldwide
Українські науковці у світі
Cool poems
There are plenty cool poems in English. Many of them we are missing just because we do not have time to search for them. They might be good for discussions with a students during "curator's hour" or just to make English a bit more closer to the life.
So let me start:
[IF]
by--Rudyard Kipling
If you can keep your head when all about you
Are losing theirs and blaming it on you,
If you can trust yourself when all men doubt you
But make allowance for their doubting too,
If you can wait and not be tired by waiting,
Or being lied about, don't deal in lies,
Or being hated, don't give way to hating,
And yet don't look too good, nor talk too wise:
If you can dream--and not make dreams your master,
If you can think--and not make thoughts your aim;
If you can meet with Triumph and Disaster
And treat those two impostors just the same;
If you can bear to hear the truth you've spoken
Twisted by knaves to make a trap for fools,
Or watch the things you gave your life to, broken,
And stoop and build 'em up with worn-out tools:
If you can make one heap of all your winnings
And risk it all on one turn of pitch-and-toss,
And lose, and start again at your beginnings
And never breath a word about your loss;
If you can force your heart and nerve and sinew
To serve your turn long after they are gone,
And so hold on when there is nothing in you
Except the Will which says to them: "Hold on!"
If you can talk with crowds and keep your virtue,
Or walk with kings--nor lose the common touch,
If neither foes nor loving friends can hurt you;
If all men count with you, but none too much,
If you can fill the unforgiving minute
With sixty seconds' worth of distance run,
Yours is the Earth and everything that's in it,
And--which is more--you'll be a Man, my son!
____
[Коли]
Переклад В.Стуса
Коли Ти бережеш залізний спокій
всупір загальній паніці й клятьбі,
коли наперекір хулі жорстокій
між невірів Ти віриш сам собі.
Коли Ти вмієш ждати без утоми,
обмовлений, не станеш брехуном,
ошуканий, не піддаєшся злому
і власним не хизуєшся добром.
Коли Тебе не порабують мрії,
в кормигу дум Твій дух себе не дасть,
коли Ти знаєш, що за лицедії -
облуда щастя й машкара нещасть.
Коли Ти годен правди пильнувати,
з якої вже зискують махлярі,
розбитий витвір знову доробляти,
хоча начиння геть уже старі.
Коли Ти можеш всі свої надбання
поставити на кін, аби за мить
проциндрити без жалю й дорікання -
адже Тебе поразка не страшить.
Коли змертвілі нерви, думи, тіло
Ти можеш знову кидати у бій,
коли триматися немає сили
і тільки воля владно каже: стій!
Коли в юрбі шляхетності не губиш,
А бувши з королями - простоти,
коли ні враг, ні друг, котрого любиш,
нічим Тобі не можуть дорікти.
Коли Ти знаєш ціну щохвилини,
коли від неї геть усе береш,
тоді я певен: Ти єси Людина
і землю всю своєю назовеш.
So let me start:
[IF]
by--Rudyard Kipling
If you can keep your head when all about you
Are losing theirs and blaming it on you,
If you can trust yourself when all men doubt you
But make allowance for their doubting too,
If you can wait and not be tired by waiting,
Or being lied about, don't deal in lies,
Or being hated, don't give way to hating,
And yet don't look too good, nor talk too wise:
If you can dream--and not make dreams your master,
If you can think--and not make thoughts your aim;
If you can meet with Triumph and Disaster
And treat those two impostors just the same;
If you can bear to hear the truth you've spoken
Twisted by knaves to make a trap for fools,
Or watch the things you gave your life to, broken,
And stoop and build 'em up with worn-out tools:
If you can make one heap of all your winnings
And risk it all on one turn of pitch-and-toss,
And lose, and start again at your beginnings
And never breath a word about your loss;
If you can force your heart and nerve and sinew
To serve your turn long after they are gone,
And so hold on when there is nothing in you
Except the Will which says to them: "Hold on!"
If you can talk with crowds and keep your virtue,
Or walk with kings--nor lose the common touch,
If neither foes nor loving friends can hurt you;
If all men count with you, but none too much,
If you can fill the unforgiving minute
With sixty seconds' worth of distance run,
Yours is the Earth and everything that's in it,
And--which is more--you'll be a Man, my son!
____
[Коли]
Переклад В.Стуса
Коли Ти бережеш залізний спокій
всупір загальній паніці й клятьбі,
коли наперекір хулі жорстокій
між невірів Ти віриш сам собі.
Коли Ти вмієш ждати без утоми,
обмовлений, не станеш брехуном,
ошуканий, не піддаєшся злому
і власним не хизуєшся добром.
Коли Тебе не порабують мрії,
в кормигу дум Твій дух себе не дасть,
коли Ти знаєш, що за лицедії -
облуда щастя й машкара нещасть.
Коли Ти годен правди пильнувати,
з якої вже зискують махлярі,
розбитий витвір знову доробляти,
хоча начиння геть уже старі.
Коли Ти можеш всі свої надбання
поставити на кін, аби за мить
проциндрити без жалю й дорікання -
адже Тебе поразка не страшить.
Коли змертвілі нерви, думи, тіло
Ти можеш знову кидати у бій,
коли триматися немає сили
і тільки воля владно каже: стій!
Коли в юрбі шляхетності не губиш,
А бувши з королями - простоти,
коли ні враг, ні друг, котрого любиш,
нічим Тобі не можуть дорікти.
Коли Ти знаєш ціну щохвилини,
коли від неї геть усе береш,
тоді я певен: Ти єси Людина
і землю всю своєю назовеш.
Відповіді на обговорення
-
Permalink Відповідає Bohdan Pechenyak -
Абсолютно! І як пластун, мушу зауважити, що цей вірш він написав з думкою про скавтинг.
-
Permalink Відповідає Khalavka Yuriy (Халавка Юрій) -
SKOB! :)
-
Permalink Відповідає Bohdan Pechenyak
-
Cам Ти СКОБ! ;)))) А Ти до якоїсь станиці і куреня належиш? Я був юнаком у Львові, тепер Лісовий Чорт, працюю в станиці Філадельфії виховником, і от від листопада накинули ще на мене ярмо заступника станичного. :)
П.С. Я маю надію, це нічого, що я відразу так фамільярно на "Ти" звернувся :)
-
Permalink Відповідає Bohdan Pechenyak
-
А це теж один з моїх найбільш улюблених англомовних віршів.
The Road not Taken
by Robert Frost
Two roads diverged in a yellow wood
and sorry I could not travel both
And be one traveller, long I stood
and looked down one as far as I could
to where it bent in the undergrowth;
Then took the other, as just as fair,
and having perhaps the better claim
because it was grassy and wanted wear;
though as for that, the passing there
had worn them really about the same,
And both that morning equally lay
in leaves no feet had trodden black.
Oh, I kept the first for another day!
Yet knowing how way leads on to way,
I doubted if I should ever come back.
I shall be telling this with a sigh
Somewhere ages and ages hence:
Two roads diverged in a wood, and I --
I took the one less travelled by,
and that has made all the difference
А ось і переклад:
Непройдений шлях
Перекладач: В.Бойченко
Джерело: З книги: Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ — ХХ сторіччя (укладач Д.С.Наливайко).— К.: "Навчальна книга", 2002.
У лісі я вийшов до двох доріг
І мусив якусь одну вибирати,
Щоб рушити далі... Я ж довго не міг
Наважитись; глянув управо — проліг
Той шлях попід сосни крислаті, —
І рушив ліворуч я... Тим путівцем
Нелегко було в самоті простувати,
Бо трави за ноги хапали тихцем...
Лежала дорога між ялівцем,
І хто б її мав торувати?
Осінній лист на піску золотів, —
По ньому жодна нога не ступала.
Я й іншим шляхом пройти б хотів, —
Так доля, глуха до бажань і чуттів,
Назад нікого ще не вертала...
Й коли вже роки мої відійдуть,
Скажу я, зітхнувши, як то й годиться:
«І в мене було роздоріжжя... й отут
Обрав я собі менш второвану путь, —
Лише в цьому й була різниця».
-
Permalink Відповідає Bohdan Pechenyak
-
Мушу сказати, що останній рядок перекладений невдало - суть краще передати так:
Й коли вже роки мої відійдуть,
Скажу я, зітхнувши, тихо й мило:
«І в мене було роздоріжжя... й отут
Обрав я собі менш второвану путь, —
І це усе змінило».
-
Permalink Відповідає Bohdan Pechenyak
-
Сьогодні безсумнівно день віршів - ось сьогодні ще таке прийшло у якості святкового привітання (переклад мій):
Winter by Max Ehrmann
Cold lies the lifeless earth,
the birds are gone, and through
the naked trees the shrill wind
whistles. Though the world
outside be chill and dead, may the
world within us resound with
gleeful songs, and our hearts
be warm with hope and love.
And my many an evening's
merriment, beside the
hearthstone's cheerful glow, make
sweet the passing of time.
Зима
Макс Ерман
В холоді і без життя лежить земля,
пташки відлетіли, а крізь
голі дерева пронизливий вітер
свистить. Хоч світ
ззовні замерзлий та мертвий, нехай
внутрішній наш світ гомонить
веселими піснями, а наші серця
гріються надією та любов’ю.
І нехай не один вечір
веселощів, біля
радісного світіння ватри, Вам
осолодить проведений час.
-
Permalink Відповідає Оксана Марискевич -
Привіт народ, гарні вірші Ви тут повикладали! Особливо хочеться відмітити вірш Кіплінга, нещодавно натикнулася ще один вдалий переклад на російську (не найпоширеніший "Владей собой среди толпи смятенной"), переклав Андрій Істоков, насправді гідна річ.
З свого боку хочу додати ще один (ліричний) вірш і його (непоганий) переклад на німецьку. Нажаль не маю гарного перекладу на українську чи російську, якщо хтось з вас таке вміє і вирішить випробувати свої сили - викладайте на загал!
"I carry your heart with me" by E. E. Cummings
i carry your heart with me (i carry it
in my heart) i am never without it (anywhere
i go you go, my dear; and whatever is done
by only me is your doing, my darling)
i fear
no fate (for you are my fate, my sweet) i want
no world (for beautiful you are my world, my true)
and it's you are whatever a moon has always meant
and whatever a sun will always sing is you
here is the deepest secret nobody knows
(here is the root of the root and the bud of the bud
and the sky of the sky of a tree called life; which grows
higher than soul can hope or mind can hide)
and this is the wonder that's keeping the stars apart
i carry your heart (i carry it in my heart)
**************************************
"Ich trage Dein Herz"
Ich trage Dein Herz bei mir.
Ich trage es in meinem Herzen.
Nie bin ich ohne es.
Wohin ich auch gehe, gehst Du meine Teure.
Und was auch nur von mir allein gemacht wird, ist Dein Werk, mein Schatz.
Ich fürchte kein Schicksal, weil Du mein Schicksal bist, mein Liebling.
Ich will keine Welt, weil Du meine Schöne, meine Welt bist, meine Liebste.
Hier ist das tiefste Geheimnis, um das keiner weiß.
Hier ist die Wurzel der Wurzel.
Und die Knospe der Knospe.
Und der Himmel des Himmels, eines Baumes namens Leben.
Der höher wächst, als unsere Seele hoffe, unser Geist verstecken kann.
Das ist das Wunder, das den Himmel zusammen hält.
Ich trage Dein Herz.
Ich trage es in meinem Herzen.
-
Permalink Відповідає Khalavka Yuriy (Халавка Юрій)
-
Learning a language
by Olivia McMahon
Learning a language
is like doing a jigsaw puzzle
of a million pieces
with a picture that keeps changing.
It's like getting lost in a foreign city
without a map.
It's like playing tennis without a ball,
like being an ant in a field of grasshoppers.
It's being an acrobat with a broken leg,
an actor without a script,
a carpenter without a saw,
a storyteller without a middle or an end.
But then gradually
it¹s like being out in the early morning
with the mists lifting.
It¹s like a chink of light under a door,
like finding the glove you were looking for,
catching the train you thought you were going to miss,
getting an unlooked-for present,
exchanging a smile.
And then one day it's like riding a bicycle
very fast downhill.
Вітаємо в мережі
Ukrainian Scientists Worldwide
Ми в Інтернеті:
Наука та освіта в Україні
Новини Scientific American
Наші партнери:
Powered by 
.
