Здоров, Student.Ka!

Уммм… давно не писала. Ну та ще б пак: спочатку сесія, а тепер знову «пари-запари», як любить казати мій колега.

Чесно… пі

… Продовжити

Викладачі – вельми оригінальні люди. Вкотре в цьому впевнилась. Проте іноді ця оригінальність стає синонімом до поняття «дивність» чи навіть «непередбачуваність». І ця оригінальна непередбачуваність не завжди на руку студентам.
Оце мала деякі проблеми з однією дисципліною. "Хвости" в мене були, кажучи просто. Бігала я, бігала за цим стареньким паном викладачем. Все у нього не було часу... На жаль, навіть у відведені для прийому студентів години. Ну-с, наздогнала я його. До того ж, в останній пер… Продовжити

Ну що ж... давно я тут не писала... на жаль.
Життя ніби поділилось на період «до» та «після» цього злощасного карантину. Чому злощасного? Хм... Ні, я не кажу, що він був зовсім непотрібний, чи навіть що він міг бути не таким тривалим. Він був необхідний. Хворих було насправді багато.
Та от відпрацювання цього карантину... У моєму вузі вирішили відпрацьовувати його вечірніми парами та за рахунок зимових канікул.
Це насправді складно. Спочатку зранку їдеш на три-чотири заняття... Тоді годину-дві а… Продовжити

Ні-ні, не знаю, про що ви там могли подумати, судячи з назви замітки. Вона всього-лише про мій перший модуль.
Для початку... студенти – народ такий.... Хоч попереджали нас завчасу, а все рівно більшість про модуль взнало за ніч до нього. Відповідно, за дуже-дуже довгу ніч до нього.
На наш превеликий жаль, модуль відбувався на парі... четвертій. Додатковій. А так хотілось хоча б раз мати офіційну причину пропустити одненьку пару...))
Отож, почали ми збиратись. Хто з інших пар прийшов, хто взагалі… Продовжити